XX ст. в історії літератури сприймається передовсім як період творчого пошуку й експерименту. Зокрема, усесвітнім майданчиком новаторських шукань стала і театральна сцена: італійські футуристи в Римі, Лесь Курбас і Микола Куліш у Києві й Харкові, Євгеній Вахтангов і Всеволод Меєрхольд у Москві. Однак над усім цим вивищувався «епічний театр» Бертольта Брехта, у якому не лише були проголошені, а й найповніше втілені модерні естетичні гасла. Що ж відомо про цього драматурга-новатора?
