Твір-роздум "Доля "маленької людини" в повісті Гоголя "Шинель"

Твір-роздум із зарубіжної літератури в 9 класі на тему "Доля "маленької людини" в повісті М. В. Гоголя "Шинель". Читати твір.

Доля «маленької людини» в повісті М. В. Гоголя «Шинель»

Я не вважаю, що має право існувати таке поняття, як «маленька людина». Маленьких людей не буває, адже всі люди народжені однаковими. Кожна людина є частиною загального механізму на ймення «життя». Від кожного з нас залежать ті чи інші події на Землі. Але суспільство розділяє всіх на «вищих» і «нижчих», на «великих» і «маленьких».

Типовою темою світової літератури є тема «маленької людини». У російській літературі вона надзвичайно поширена і традиційна. Писав про «маленьку людину» і Гоголь. У своїй повісті «Шинель» він розповів про долю людини, ніби нічого незначущої у суспільстві. Описав безлику особину, яка, за суспільно встановленими положеннями, не виглядає людиною через свою мізерність, бо не має ані влади, ані грошей, ані слави. Але ж це була людина, людина, яка здатна відчувати, страждати. Її почуття, біди та радощі не менш важливі, аніж в аристократа.

Чиновники в Росії стояли на нижчому щаблі рангової ієрархії. І Гоголь змалював образ такого чиновника – Акакія Акакієвіча Башмачкіна. Сама його поява на світ вже визначила його подальшу долю в бюрократичному суспільстві. Навіть свого імені він не мав, користуючись батьковим. Здавалося, що «він так і народився на світ вже цілком готовим, у віцмундирі й з лисиною на голові».

Його мізерний ранг не дозволяє йому нічого в житті: ні родини, ні веселощів чи розваг. Для нього є звичним економити на пранні, він не дозволяє собі чаю, не палить свічки, навіть ходить навшпиньки, щоб не стерлися чоботи. Проте Башмачкін задоволений таким існуванням, бо не знає іншого. Попри всі насмішки, він залишається набагато розумнішим за своїх насмішників – він чудовий писар і знавець правопису.

Придбання нової шинелі стало для нього життєвою необхідністю. І коли шинель готова, вона стає для героя символом радості життя. Акакію Акакійовичу вона дає відчуття самоповаги. Її зникнення викликає у героя таке потрясіння, що вперше в житті він - покірний та заляканий - вдається до бунту.

«Маленька людина» зі своїм горем виявляється нікому не потрібною – ніхто не бажає їй допомогти. І коли Башмачкін помирає, ніхто не помічає його смерті, на його місце приходить інший дрібний чиновник. І все йде «по колу».

Гоголь показав жорстокість та байдужість цивілізованого суспільства стосовно таких «маленьких», але чесних та сумлінних людей. Своєю повістю «Шинель» він нагадує, що гідності та поваги достойні всі люди, незважаючи на їхній соціальний стан. У творі він умовно відновлює справедливість дещо у фантастичний спосіб: привид чиновника наводить жах на весь Петербург. Він відбирає шинелі у перехожих і карає особу, яка колись образила його.

На жаль, відновити справедливість можна лише у художніх творах. У реальному житті і досі існує чіткий поділ на «маленьких» і «елітних» людей. І доля таких «маленьких людей» зовсім незавидна – їх шлях пролягає крізь насмішки, приниження, ігнорування, якими б талантами вони не володіли. Суспільству байдуже до твоїх чеснот і вмінь, якщо ти не належиш до елітної касти «обраних». Література призвана викривати ці вади людства, з метою їх виправлення.