Зарубіжна
література 8 клас «ВЕДИ»
Для чого вивчати літературу, зокрема зарубіжну? Для того,
щоб збагатити словниковий запас, навчитися правильно висловлювати свої думки,
вміти писати твори, складати діалоги. Все це, апріорі, так. Проте є одна, на
мою думку, очевидна причина – вивчення історії.
Не дивуйтесь! Адже кожен автор, написавший твір, не
просто описав чиюсь долю, якусь ситуацію – у кожному творі присутня ціла епоха,
в якій жив автор. Вивчення літератури – це вивчення історії в цікавій формі:
звичаї, добробут, політична й економічна ситуації, правління, культура тощо.
І почнемо ми вивчення зарубіжної літератури у 8 класі з
«Сонячної мудрості давніх аріїв», тобто заглибимось у далеке-далеке минуле.
Однією з найдавніших священних книг людства є «ВЕДИ». ВЕДИ – це одкровення богів, які були
«яснопочуті» святими мудрецями далекого минулого й усно, у поетичній формі,
передавалися з покоління в покоління, а згодом були записані. Це пам’ятка
словесності, яка стала підґрунтям мистецтва, релігії та філософії Давньої
Індії.
Створили ВЕДИ
нащадки арійських племен, що вторглися до Індії в середині ІІ тисячоліття до
нашої ери. Написані ВЕДИ
давньоіндійською літературною мовою – САНСКРИТОМ,
який є одним з джерел європейських мов, зокрема й української. Порівняйте слова
«Veda» з українським
«відати», «знати».
У підручнику це сторінка 12.
Але перш ніж читати одразу самі ВЕДИ, давайте зупинимося
і уявімо, в які часи створювалися ВЕДИ, і яка мудрість може в них міститися.
-
Скажіть, чи були у той час (ІІ тисячоліття до н. е.)
заводи, фабрики, телефони, інтернет?…
-
Чи були тоді машини, літаки, пароплави, кораблі, чи хоча
б велосипеди?...
-
То ж, як пересувалися в ті часи люди?...
-
А чому людям не
сиділося на місці, що змушувало їх вирушати у мандри?...
-
Що вони перевозили чи переносили з собою?...
-
Чи брали вони із собою у мандри книги?...
-
Чи всі люди вміли писати й читати у ті часи?
-
А хто вмів?...
-
А як комунікували між собою люди? Як передавали
інформацію: листи, посилки, СМС-ки, телефонні розмови?...
-
Так, можливо писали листи, але хто міг дозволити собі
таке задоволення?...
-
Точно! Багаті. А прості люди?...
-
Правильно – вони розмовляли, розповідали, співали,
танцювали тощо. А як ви думаєте, про що були ті історії?...
-
Вірно. Про мандри, побут і дорогу, про звірів і дива природи.
Чи легко було долати всі труднощі переходів?...
Чудово! Кожна подолана перешкода дарувала цінні навички
виживання, а тому передавалися нащадкам, як велика «мудрість від обраних».
Можливо, так і виникли школи, де старше покоління (мудреці) передавали свій
досвід (мудрість) молодшим. І потім, з виникненням писемності, вся ця мудрість
була зібрана, систематизована і записана. Таку мудрість і принесли із собою у
ІІ тисячолітті до н. е. до Індії арійські племена, подолавши важкий і
небезпечний шлях з Європи до Азії, зокрема – Індії.
Індуси настільки були вдячні арійцям за цінні знання, що збірник цих записаних мудростей назвали «ВЕДАМИ», які шанують і досі як священну книгу мудрості і знань.
Отже, підсумовуючи
сьогоднішнє заняття, скажіть, коли і як створювалися ВЕДИ, про що вони?
Які висновки ви можете зробити з наших роздумів? Напишіть
їх, будь ласка, у коментарях.
А я дякую всім за увагу і наступний наш урок присвятимо
складовим священних ВЕД.
Немає коментарів:
Дописати коментар