Вітаю всіх! Наприкінці І семестру, щойно після карантину, хотілося зробити щось неординарне, незвичне при семестровому оцінюванні.
Адже діти, напевне, не впоралися б з традиційними тестами через суттєвий проміжок часу, коли вони не вчилися.У пошуках ідей мені допоміг пост одного з моїх учнів у Instagram. Блогерство! Діти активно шукають свій стиль у блогерстві і власну нішу у всесвітній мережі.
А ще це прадавнє питання: для чого ми все ж таки вивчаємо літературу в сучасній школі? І ось вона – відповідь!
Сучасний світ майже повністю перемістився в інтернет. Там «живуть», працюють, серфінгують, вложаться, спілкуються, селфляться, викладають сторіс, пишуть пости і коменти, дають поради і створюють лайфхаки… Але, подекуди, на жаль, все це виглядає недолуго, примітивно (а від того – смішно) і неграмотно.
Сучасні професії теж поволі переміщуються в інтернет: блогери, копірайтери, фрилансери, айтішники, коучі, ведучі вебінарів, тощо…
Створення блогів, сайтів, акаунтів, наповнення їх унікальним контентом потребує певних знань та вмінь. Той, хто вміє це робити самостійно – менше витратиться і швидше почне заробляти. Той, хто не вміє – повинен буде витратитися на послуги спеціалістів. До речі, саме мова і література – ключ до здобуття професії фрилансера чи копірайтера. А це – вже окрема професія!
Ведення блогу, сайту чи акаунту, робота фрилансером зараз дає можливість заробляти гроші. Вміння грамотно і правильно писати й говорити – це джерело заробітку в сучасному світі.
То чим же тут може допомогти література? Вмінням грамотно і красиво висловлювати свої думки та писати унікальні тексти.
Школярі й студенти всіх часів «грішили» тим, що списували твори один у одного, а зараз списують з інтернету. Якби такими творами учні заповнювали власні сайти, Google миттєво вказав би таким хитрунам їхнє місце - в останніх рядах рейтингу видачі.
Вчитель робить це з допомогою оцінки «2».
І в тому, і в тому випадку все потрібно виправляти. Тобто – переписувати наново. Оригінально! СВОЇМИ словами!
То ж, я вирішила запропонувати своїм дев’ятикласникам «списати» у Пушкіна «Лист Тетяни до Онєгіна». Але списати таким чином, щоб ані рідна мама, ані сам Пушкін не здогадався, що то вкрадене у нього! Щоб саме учні були авторами «Листів Тетяни до Онєгіна»!
Тобто, написати контрольний твір, створивши унікальний контент для свого майбутнього чи існуючого сайту. Придумати оригінальний авторський твір, або «стирити» і зробити рерайт «Листа» (списаний і перероблений до невпізнанності чужий твір зі збереженням основної ідеї і змісту).
А для перевірки робіт і наочного прикладу роботи Google показала принцип застосування програми “Advego Plagiatus”.
Сподіваюся, учні з натхненням взялися опановувати майстерність «правильного списування». І ось що у них вийшло! З гордістю представляю роботи своїх учнів, яким вдалося списати у Пушкіна «Лист Тетяни до Онєгіна», створивши унікальний контент, гідний шпальт будь-якого сайту, здатний «підняти» його на перші місця до видачі в рейтингу Google-пошуковика!
Далі Ви маєте можливість прочитати ці твори (хай вони ще не «відточені» й непрофесійні, проте вони – унікальні! А саме це цінується в сучасному віртуальному світі), а я вітаю всіх, хто відповідально поставився до написання контрольного твору і отримав за це не лише неоціненні навички й досвід, а й класні оцінки!
«Розгадуючи душу»
В моєму житті дружба має велике значення. Коли ти дружиш, то постійно відчуваєш радість, що у тебе є людина, з якою ти можеш зустрітися, обговорити все те, що тобі цікаво. Вона допоможе тобі в скрутну хвилину, дасть пораду, або на кшталт такого.
Те ж саме можна зробити з дівчинкою, яка опинилася в такій ситуації, скажімо, знайти спільний інтерес. Що може стати спільними інтересами, те стане великим шляхом до дружби.
На мою думку, друзів може бути й багато, але по-справжньому хороших і відданих дружбі завжди не вистачає. Складно знайти таку людину, з якою можна розділити проблеми та труднощі, що зустрічаються на життєвому шляху.
Отже, найти спільний інтерес це крок до нової дружби, якого не потрібно соромитися тощо.
Руслан
«Лист сучасної Тетяни сучасному Онєгіну»
О, Боже, щоб я ще хотіла
Хоч іноді та чути вас!
Чи бачити, чи хоть зустріти.
У місті, у селі, в садибі,
Парку, у рощі, у кафе,
А може просто під лате
Поговорити, хоть хвилину.
Навіщо ти явився в плині
Моменті цього, забуття.
Тривоги, жалю, небуття
Як вихід із усіх негод,
Як покарання всіх незгод.
Як щастя й кара неземна
Як радість, страсть, любов та зрада.
В купі бурно поєднавшись,
Нас із тобою поєдна.
Чому, навіщо, звідки, нащо,
Явився ти із небуття
Я вільно дихала без тебе
В своєму світі, без прикрас
І ранок, день, і вечір темний
Одноманітний все життя
Змінив ти зорі в моїм небі
В житті, у диханні потребі,
Змінив любові відчуття.
Люблю, люблю тебе безмежно
І тільки ти мені любим.
Усе життя тебе чекала
У снах моїх були одним
Чекала зустрічі з тобою
Як та сніжина, що зимою
Так прагнула того морозу,
Щоб залишитися живою.
Але не мить, а все життя
Не вік, століття, забуття.
І страшно й соромно мені
За почуття мої незримі
Надіюсь тільки я на вас
На вашу щирість, честь, взаємність
Любові нотки невловимі...
Інна
«Лист незнайомця до Тетяни»
Ти була гарна і струнка.
Твої очі сяяли, як золоті,
Сподобались мені,
Не можу найти вихід з них...
Волосся твоє довге, як ріка,
А посмішка найкраща із усіх.
І взагалі ти краща, яка є,
Так виглядає справжня красуня.
Моє серце бажає
Побачити тебе,
Але ти тільки сон,
Ти обернулась і пішла.
Тільки почуття лишилися мої,
Які не згасають день за днем...
Але обов'язково зустріну я тебе,
Повернешся ще, кохання моїх мрій!
Світлана
«Як підтримати відринутого і отримати справжнього друга»
Для цього потрібно зрозуміти, які у вас є спільні хобі, захопленості. Потім поговорити з ним про спільне хобі. Здружитися, піти зайнятися спільними захопленнями. Ось як можна подружитися з людиною, з якою не спілкуються.
Денис
«Сучасна сповідь Тетяни Ларіної»
Пишу – не знаю як…
І що тобі іще сказати?
Як завтра мене покарать .
В житті, в неволі
Мене пожаліти ви ладні
То відкажіть же ви мені!
Спочатку тиша.
Я сором'язлива,
і сором цей скривати хочу
Я від вас.
Коли хоч шанс з'явиться
побачити вже вас?
Побачити, почути, може,
Хоч голос Ваш в вікні!
І тільки зустріч
Хоч одна
Ладна змінити все.
Ми всі від вас
Дуже відрізняємось.
Але я вірю,
Що ми схожі.
Як би ви не приїхали до нас,
І лихої долі ми б не знали.
В душі моїй
Тривогу чую.
Могла я за іншого вийти,
Але не ладно це мені
І вірна я, і турботлива,
Серце лише тебе моє
Знову полюбило.
Та тільки воля бога –
І я твоя!
Ти моя опора будеш вічно,
Завжди любитиму тебе.
При зустрічі ти завжди дуже ввічливий,
І я ввісні, вже вкотре бачу зустріч нашу.
І тільки ти, люблю тебе,
Красивий, ніжний!
Люблю, люблю, люблю тебе
Ось уяви, як ми з тобою!
Кінець. Люблю, боюсь
І відповідь я жду.
Софія
«Лист Тетяни до Євгенія на сучасний лад»
Рішилась Вам я написати,
А мій терпець от-от скінчиться.
Мабуть, оце тепер ви мене будете щосили призирати…
Та якщо ваше серце у відношенні до мене іще не закам’яніло,
То ви не лишите мене.
Я б ніколи не осоромилася перед вами
І не писала вам, якби жевріла між нами хоч трішечки надія.
Мені б хотілось хоч на мить, вас у маєтку нашому уздріть,
Щоб голос ваш почути і розмову,
Щоб просто говорити ні про що..
Як вам живеться, і як справи?
А потім, думать день і ніч, коли побачимось ми знову…
Та ні, бо у своїм селі ви завжди сам собі на самоті,
А ми далеко не пани, та вгостях раді вас прийняти знову…
Ота злощасна зустріч в нашім домі,
Мені покою не дає…вона тривожить знов і знов мене…
Якби забула вас, то може б, і кавалера я знайшла,
А потім Бог би нам послав дитя..
Олександр
«Лист Тетяни Онєгіну в прозі»
Я вам пишу, не думаючи про наслідки, та мої почуття до вас настільки сильні, що я більше не можу мовчати. Я вас люблю, хотіла я вам сказати. Проте, мої застереження, все ж таки, збулися. Ви гордовитий і дещо зверхній. Я розумію, що я простодушна, сільська для вас. Не маю вишуканих манер, янгольської вроди. Нащо ви прибули до нас? Якби не ви, я б не страждала, не знала б горя я. Жила б спокійно, без любові і вийшла б заміж я давно. Дітей би мала для забави і мужа балувала б я. А тут... Я вас всім серцем полюбила, навіки вічні. Все забула, всіх забула, лиш про вас і думаю...
Ввійшли ви в кімнату, я обімліла. Хоч виду і не подала, та в животі метелики аж запалали. А коли ви до мене заговорили, я подумала, що це сон. Що не може бути таких чудес. Я пам'ятаю кожне слово, що промайнули з ваших вуст, пам'ятаю кожен подих... Я не могла зрозуміти, чи ви мій янгол ласкавий, чи спокуситель лукавий. Думаю, це не важливо. Вам я душу віддаю, лиш для вас мої думки. Лиш для вас мої сльози. Лиш вашого заступництва благаю. Хоч ніхто мене і не розуміє, та це для мене пустота. Я чекаю лише вас, лише вашого розуміння. Я навіть не вірю, що наважилася написати цього листа. Крізь сльози, я висловила усе що у мене на серці. Це все! Боюсь навіть подумати про те, що ви побачите цього листа, адже я вклала в нього більше, ніж просто слова. І ваша честь мені порука...
Анастасія
Надибавши цю публікацію і спробувавши "злямзити" ці твори для своєї контрольної роботи, Ви, можливо, й обдурите вчителя, адже такого тексту він ще не зустрічав. Проте пам'ятайте - потрапивши в інтернет, будь-який текст перестає бути унікальним! Він вже має автора - тобто Вас! Тому й доводиться іншим сучасним авторам знову й знову вигадувати щось новеньке. На цьому й тримається вся світова література і весь світ! :)
Ну, й наприкінці цієї публікації можу сказати, що її унікальність складає 95 х 100%.
І не забудьте клацнути мишкою по будь-якому рекламному банеру на блозі! Я буду Вам щиро вдячна!
Дякую за цікаву ідею з рерайтом листа Тетяни до Онєгіна. Це саме те, що потрібно в умовах сьогодення (і не лише учням, а й нам, педагогам. Бо сучасний вчитель має бути з учнями "на одній хвилі" - тоді й навчання буде цікавим процесом, що приноисть задоволення усім учасникам)!
ВідповістиВидалити